Збереження Куяльницького лиману: нові виклики

Цього літа Куяльницький лиман зазнав суттєвих змін, перетворившись на величезну соляну пустелю. Висока температура повітря призвела до випаровування води, в результаті чого дно лиману покрилося товстим шаром солі. Люди стверджують, що тут можна збирати сіль мішками. Чи може лиман повністю висохнути, і як його можна врятувати, розповідають експерти Національного природного парку «Куяльницький».

Проблема міління Куяльницького лиману вже давно не є новиною. Річка Великий Куяльник, що колись живила лиман, фактично перестала існувати. Ще однією причиною обміління є незаконний видобуток піску в цьому регіоні. Крім того, щороку через зміни клімату спостерігається збільшення випаровування води з лиману.

У 2020 році Куяльник також покрився соляною кіркою, і небайдужі жителі Одеси закликали всіх, хто приїжджає сюди, забирати сіль з собою, як це робили колись чумаки.

Соляні відкладення – це звичайне явище, відзначають фахівці НПП «Куяльницький». Цього літа через недостатню кількість опадів та високі температури лиман знову пересох. Завдяки своїй високій солоності тут залишається багато кристалізованої солі, яка може набувати рожевого відтінку через наявність одноклітинних водоростей дуналліела. Ці водорості живуть у воді, але в умовах підвищеної солоності починають виробляти бета-каротин, що надає їм темно-помаранчевий колір, допомагаючи виживати в екстремальних умовах.

Рожевий відтінок лиману особливо помітний у спекотну погоду. Накопичення водоростей збагачує лікувальні грязі цінними біологічно активними речовинами.

Лікувальні властивості грязей залишаться, якщо їх правильно обробити, підкреслюють фахівці нацпарку.

Унікальному лиману наразі нічого не загрожує. Восени температура повітря знизиться, а кількість опадів збільшиться, що сприятиме відновленню водного балансу. Взимку також запрацює гідротехнічна споруда, яка подаватиме морську воду з Чорного моря. Важливо, щоб температура води не перевищувала +8°C, інакше в лимані почнеться активне розмноження мікроскопічних водоростей, що не є частиною екосистеми Куяльника.

Національний природний парк «Куяльницький» створив робочу групу для пошуку рішень щодо відновлення водного балансу та розсолення лиману. Розглядаються різні варіанти, серед яких:

• встановлення фільтрів солоності при подачі води з моря;
• видобуток солі, що дозволить зменшити її концентрацію;
• подача очищених вод з Хаджибейського лиману;
• доповнення Куяльника очищеними стічними водами з Одеси;
• подача води з Дністра, хоча це дуже дорогий проект.

Можливо, майбутні рішення будуть комбінованими, вважають в нацпарку «Куяльницький».

Поки що Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу стежить за станом лиману та інформує населення про всі зміни.

Тим часом одесити спішать насолодитися фантастичними пейзажами цього унікального «рожевого дива» Одесщини.